проект gazzzeta.com продается. Зарегестрированна ТМ.

Газета Хрещатик Апрель 2014 #60(4460)
Предварительный просмотр нескольких страниц
Газета Хрещатик Апрель 2014 #60(4460) страница 1 Газета Хрещатик Апрель 2014 #60(4460) страница 2 Газета Хрещатик Апрель 2014 #60(4460) страница 3 Газета Хрещатик Апрель 2014 #60(4460) страница 4
Теги: Газета Хрещатик купить, скачать

Газета Хрещатик
Просмотров: 1028
Оценка читателя: 5.00 (2)

Номер и дата выпуска: №60(4460) (Среда, 30 Апреля 2014)
Периодичность: 5 номеров в неделю
Издательство: Хрещатик, Київська мунiципальна газета
Страна, город издания: Украина, Киев
Язык: Украинский
Количество страниц: 17 страниц
  • Краткое содержание
  • Описание издания
  • Календарь
  • Отзывы (0)
  • Архив

Воювати словом

Експерти розкривають таємниці інформаційних воєн

Автор: Ганна Касіч "Хрещатик"

Київ уже впродовж кількох місяців перебуває у самісінькому епіцентрі війни. Інформаційної... Вона не така ефектна, як звичайна війна, але - ефективна. Замість куль та вибухівки - дезінформація. Експерти визнають - багато в чому саме через недостатню увагу до роботи з інформацією було втрачено Крим. Щоб зберегти Київ та Україну, варто знати, що ж то за "інформаційна війна" та якою є її зброя. Адже на інформаційних фронтах можуть воювати навіть "піонери та пенсіонери".

Правду кривдять

Ми читаємо новини, дивимося телесюжети, слухаємо коментарі та офіційні повідомлення, спілкуємося у соцмережах. І стаємо об'єктами інформаційних атак. Новітні війни теж точаться за території, але сторони конфлікту намагаються тамтешнє населення перетворити на власну зброю.

На відміну від загальновідомої газетної "качки", нинішня дезінформація набагато, як-то кажуть, витонченіша. Як розповідає президент Української PR-Ліги Андрій Ротовський, найбільш ефективна інформаційна війна - це маніпулювання правдою, тому логічне запитання, як відрізнити правду від брехні (чи дезінформації) в сучасних умовах не є коректним. "Світ не є чорно-білим, і спроби розмежувати все на інформацію та дезінформацію методологічно неправильні. Тим більше - у рамках інформаційних воєн і того, що ми бачимо нині. Тому питання не в тому, де брехня чи правда, а у тому, в який спосіб застосовується правда для того, щоб стати неправдою",- наголошує експерт. Мейнстрім інформаційної агресії, на його думку, полягає у створенні певного фону для реальності, "певної основи буття, що вкладається в просту парадигму" зі штампами на кшталт "Україна - невдаха", "усі - корупціонери", "і ті погані, й ті погані", "нічого не змінюється". Ці кліше, що існують як технічні завдання цього інформаційного потоку, складаються з безлічі мікроправд, укладених у такі подачі, котрі дають "на виході" неправду. При цьому постановочні сюжети мають низьку ефективність.

Як "пудрять мізки"

Способів перекрутити факти багато, винаходять усе нові та нові, тому пересічному громадянинові треба бодай уявляти, якими каналами поширюється дезінформація. За словами експерта з комунікацій у соціальних мережах Центру підтримки молодіжних ініціатив Івана Омеляна, чи не найкращим фоном для інформаційної війни стали соцмережі, де зерно дезінформації, на жаль, швидко проростає.

Як приклад експерт навів статистику перегляду двох груп "ЄвроМайдан" та "АнтиМайдан" у соцмережах. "Кількість підтримки в Україні значно перевищує в "ЄвроМайдану", лише у двох областях, Донецькій і Луганській, новини активніше читаються з "АнтиМайдану". Робимо висновок, що соціальні мережі тільки підтверджують ту інформацію, яку вони отримують "з телевізора",- зазначив він.- Адже соцмережі за своєю природою - це думки наших з вами друзів. А ми не довіряємо державі, менше довіряємо церкві, телебачення також не потрапляє у перелік довіри, але своїм друзям ми віримо".

Та й тут найкраще працює принцип перекручування правди, каже фахівець: "Скажімо, написали, що за відпочинок у Криму саджатимуть. Перекрутили факт ухвали закону про окуповані території, є посилання на сайт Верховної Ради, але там і близько такого немає".

Інший різновид дезінформації в Інтернеті - посилання на фейкову новину. "Мій хороший друг, який веде бізнес у Криму, дзвонить і кричить: "чи правда, що мене будуть на 5 років саджати за бізнес у Криму?!". Скидає посилання на певний сайт, я перевіряю інформацію, захожу на сайт ВР, там чітко зазначено, що таких законів не приймалося",- навів приклад пан Омелян.

Стандартна технологія дезінформації, що застосовується у різних ЗМІ та соцмережах, за словами Андрія Ротовського, полягає в тому, що "витягається фактик невеличкий, наприклад, з нашого реального політикуму, це об'єктивна правда, якщо брати її у маленькому інформаційному виразі, правда поза контекстом. І коли про це говорять протягом цілого дня і робляться висновки, що той же "Правий сектор" став демонізованою реальністю, певним правителем України. Це ж брехня. "Правий сектор" підтримають 1-2 %. А ви подивіться інформпотік, де "Правий сектор" - топова тема. Правда в тому, що в "Правому секторі" є різні люди, вони є всюди, а неправда - в тому, що він визначає політику".

Є варіант, додає Іван Омелян, коли дезінформацію поширюють через думку маловідомого експерта або через анонс чогось. Інший приклад дезінформації, коли беруть правдивий факт, але розставляють акценти, щось замовчується, а до чогось привертається особлива увага, "відбувається перекручення інформації, з'являються відповідні меседжі", тобто, "частково вона правдива, але, скажімо, про події у Слов'янську - не говорили, скільки людей загинуло, але йшлося про причетність певної політичної сили, "для неї немає нічого святого" і т. ін. ",- розповів пан Омелян.

Дезінформаторами мимоволі (або й свідомо) можуть бути публічні люди. "Приклад висловлювання Олега Царьова про те, що Майдан через годину розженуть. Правда в тому, що проводилася АТО. Зрозуміло, що ця дезінформація була пущена для російських ЗМІ та з метою налякати євромайданівців. Маємо посилання на відому людину, на цілком серйозні джерела. Це показують телеканали, і таким чином розмножують і дезінформують велику кількість людей",- підкреслив фахівець.

"Код" перемоги

Відкритий бій із супротивником в інформаційній війні - позаминулий день, вважають експерти. А тактика віддзеркалювання, що її дотримується українська сторона, також безперспективна. "Віддзеркалення, дзеркальне сприйняття - й ми стаємо частиною інформаційної стратегії супротивника,- зазначає Андрій Ротовський.- Виправдання є частиною нашої інформаційної стратегії". Це стратегічна помилка, переконаний він, оскільки наша така реакція (та й реакція взагалі) є частиною плану Володимира Путіна. Потрібно не реагувати, а працювати на випередження, а ми весь час запізнюємося. Вже нині стимулюють нас на певне інформаційне висвітлення того, що буде потім, після 25 травня. Ми повинні сформувати таке інформаційне полотно, щоб там не було того, що модельовано Путіним, наголошує фахівець. Більше того, поширені нині політичні дискусії також, попри декларовану благородну мету "в суперечці народжується істина", можуть бути інструментом війни, оскільки саме тактика затягування в дискусію є найтиповішим прийомом дезінформації.

Натомість українській стороні в інформаційній війні потрібно виявити всю свою демократичність, європейськість, та головне - прислухатися та чути тих, хто має окрему думку, нехай вони й "зомбовані" російськими ЗМІ. Скажімо, саме так доцільно працювати з людьми на Сході та Півдні країни. Це кропітка робота, але вона має бути проведена. "Треба погодитись, якщо людина у чомусь переконана, що інформація правдива, але показати її слабку частину,- радить Іван Омелян.- І продемонструвати, що є неправда". У свою чергу, пан Ротовський продовжує думку: "Якщо будете переконувати бабусю, що це дезінформація, вона повірить, що це правда. Треба по-іншому: "Так, це правда, але давайте подивимося з іншої точки зору, звернемо увагу ось на ці моменти". Ніколи не можна вступати у пряму дискусію!".

Обидва експерти застосовували саме таку тактику, і вона виявилася дієвою. Та головна зброя проти інформаційних атак - внутрішні переконання й упевненість: те, що відбувається з Україною - це позитивні процеси, це прогрес і просування до Європи

Як не "проковтнути" дезінформацію

1. Завжди ретельно перевіряти джерела. Особливо це стосується новин чи постів, будь-яких повідомлень з поміткою "терміново", "репост", "максимальний репост", навіть якщо вони несуть позитивний зміст. Бажано, за можливості, перевіряти інформацію на офіційних ресурсах.

2. Пильнувати "ботів". Величезна кількість людей розмножує інформацію за кодовими словами. Але за одну хвилину якщо ви по хештегу "ЄвроМайдан" побачите велику кількість однорідних повідомлень, знайте, що це, скоріше за все, розповсюджується дезінформація.

3. Критично оцінювати вислови політиків, в тому числі представників влади. Випадково вони також можуть сказати щось не те, або зіграє дезінформаційну роль подача їхніх висловів, зазвичай, контекст, супровідні коментарі тощо.

4. Навіть репортажі бувають постановочними. Перевірка факту за кількома джерелами не завадить. Порада від російського блогера Юлії Латиніної: якщо подія реальна, вона обов'язково матиме продовження. Піар-акції продовжень не мають.

5. Цільовою аудиторією дезінформації в Інтернеті, особливо у соціальних мережах, є журналісти, лідери думок, люди, які активно поширюють інформацію. Cаме на них сконцентровані зусилля.

6. Дезінформація у переважній більшості випадків містить логічні протиріччя. Кожну підозрілу новину доцільно проаналізувати на предмет внутрішньої логіки.

7. Популярний прийом дезінформації - зміна масштабу, коли на перший план висувається другорядне, а головне замовчується або згадується побіжно. Тому особливо пильнуйте, коли навколо чогось виникає "інформаційний шум" або дискусія.

8. Є подія, факт, а є "гарнір", подача. Аби не стати об'єктом атаки, треба відділяти факт, подію від "гарніру".

9. У мішанині великої кількості інформаційних модулів і явищ важливою є інформаційна суть, для кого вигідно, для чого робиться. Тому треба бачити мету інформації крізь факт та його подачу.

 

Хрещатик - Київська мунiципальна газета

Киевская городская газета : новости, статьи, обзоры, интернет-конференции, документы.

Хрещатик - оперативное издание с полной подборкой новостей о столичной жизни, анализом политических, экономических и культурных событий.

 

Январь, 2014
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Февраль, 2014
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728  
Март, 2014
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Апрель, 2014
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
Май, 2014
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Июнь, 2014
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Комментариев еще нет. Вы будете первыми.

Для добавления комментария Вам необходимо авторизироваться или зарегистрироваться
Также мы рекомендуем посмотреть:
Duplicate entry '14427070' for key 'PRIMARY'